1. Українська літературна мова на Буковині

франко

Фра́нко, невідм. Франко — безкоштовне (оплачене продавцем) пересилання, транспортування при оптових закупівлях товару. Дуже дешеву і добру для всякого ужитку оливу росийску до машин в бочках около 110 кіло по 24 зол. за 100 кіло франко бочка і франко до кождої стації желізниць буковиньских поручає Альойс Гіблер, у Львові (Б., 1889, рекл.); “На ревматизм, гостець, постріл і всілякі болі поручає ся НЕРВОЛЬ (NERWOL) хемика д-ра Юлія Францоза, аптикаря в Тернополі (в Галичині). Ціна флякона 80 с. Порто окремо. -10 фляшок 8 корон франко, не числячи також і опакованя ” (Товариш, 1908, 310, рекл.)

// пол. franko, торг. — франко; порівн. франко, im. -1) оплачений, 2) умова, коли за пересилання товарів платить відсилач (СЧС, 461), вид торговельної угоди, за якою частину витрат на транспортування товарів покладають на постачальника (продавця) (СІС, 896).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Франко — Фра́нко прізвище іспанське прізвище Франко́ 1 прізвище українське прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Франко́ 2 іменник чоловічого роду, істота українське чоловіче ім'я Орфографічний словник української мови
  2. Франко — запозичене: нім. Frank, Franko — франк (представник германського племені франків), пізніше звідси прикм. frank — вільний. Власні імена людей. Словник-довідник
  3. франко — ФРА́НКО, невідм., екон. Спеціальний термін, уживаний у торговельних угодах, який у сполученні з наступним іменником – назвою пункту, міста і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. франко — -а. Словник жарґонної лексики української мови
  5. франко — (англ. franco) вид торговельної угоди, за якою продавець бере на себе зобов’язання доставити товар у певне, обумовлене місце за власний рахунок, навіть ризикуючи. Економічний словник
  6. франко — невідм., ек. Спеціальний термін, вживаний у торговельних угодах, який у сполученні з наступним іменником – назвою міста, пункту і т. ін. означає, що витрати, пов'язані з транспортуванням до цього місця, покладаються на постачальника (продавця). Франко-вагон. Франко-Київ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. франко — фра́нко (італ. franco, букв. – вільний) вид торговельної угоди, за якою частину витрат на транспортування товарів покладають на постачальника (продавця); ¤ Ф.-вагон – вид угоди, коли покупець сплачує за перевезення з моменту завантаження товарів у вагон. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. франко — Пункт угоди про доставку вантажу з означенням його ціни та місця, до якого кошти перевезення й ризик бере на себе продавець. Універсальний словник-енциклопедія
  9. Франко — див. Франко, Іван Якович Філософський енциклопедичний словник
  10. Франко — Франко́, -ка́, -ко́ві (укр. письм.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. франко — рос. франко обумовлені торговельною угодою умови сплати транспортних витрат продавцем товару при його поставках до певного пункту, напр., франко-вагон. тобто постачальник сплачує вартість транспортування товару до вагона, а потім — покупець. Eкономічна енциклопедія