1. Українська літературна мова на Буковині

фризура

Фризу́ра. Зачіска. Позаяк Тетяна — дівчина, а не молодиця, то не сміє мати високу фризуру в хустині, як на карточці, але просто мусить виступати в довгих чорних звисаючих косах, сплетеними на кінцях квітчастими встяжками (Коб., Слова..., 291); Її зараз можна пізнати. Вона держиться просто... гарна і має смутні очі. Але по фризурі можна її вже певно пізнати. Чешеться цілком antiąue і обвиває голову два раза вузькою чорною оксамиткою, мов діадемою (Коб., Valse melancolique, 98)

// пол. fryzura — зачіска; порівн. фризура, фр. -1) зачісування волосся, 2) завите волосся (СЧС, 461).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фризура — Фризу́ра: — зачіска [22,I,III,VI] — зачіска, волосся [30] Словник з творів Івана Франка
  2. фризура — фризу́ра іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. фризура — Зачиска Словник чужослів Павло Штепа
  4. фризура — ФРИЗУ́РА, и, ж., діал. Зачіска, завите волосся. Ніна не дивилася на нього, занята перед дзеркалом своєю пишною фризурою (І. Франко); Симпатію в неї, як я догадалася, здобула тим, що не уживала пудру, модної фризури та яскравих декольтованих суконь (Уляна Кравченко). Словник української мови у 20 томах
  5. фризура — фризу́ра зачіска (ср, ст): До недільного концерту мушу зробити фризуру і манікір. – Та не “манікір”, а “манікур”... Тьху! Мані... “манікюр” (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. фризура — -и, ж., діал. Зачіска, завите волосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фризура — ЗА́ЧІСКА (укладене, підстрижене або завите волосся на голові), ФРИЗУ́РА діал.; КУАФЮ́РА заст. (перев. жіноча — пишна, складна). Біля відчиненого вікна стояла дівчина з хвилястою зачіскою каштанового волосся (П. Словник синонімів української мови
  8. фризура — ФРИЗУ́РА, и, ж., діал. Зачіска, завите волосся. Ніна не дивилася на нього, занята перед дзеркалом своєю пишною фризурою (Фр., III, 1950, 166); Симпатію в неї, як я догадалася, здобула тим, що не уживала пудру, модної фризури та яскравих декольтованих суконь (У. Кравч., Вибр., 1958, 358). Словник української мови в 11 томах