фума

Фу́ма. Пиха, пихатість, претензійність.

● З фумою — з претензією, претензійно, гордовито. І ми, мої панове, зібрали свої сили, щоби закупити “Народний Дім", що вам добре знаний, і зробили ми се також з патріотизму, так само як волоска партия национальна, о котрій п. посол барон Мустаца з такою фумою зазначив, що вона з национально-патриотичного вдохновеня з приватних фондів зібрала суму купна (Б., 1895, 10, 2)

// пол. fumy, мн., розм. - 1) пихатість, гордовитість, чванливість, 2) пиха, зарозумілість; рум. fum -1) дим, 2) мн. пиха, чванливість, манія величі; cu fumuri — з претензіями, fumuros — зазнайко, задавака; порівн. фу́ма, фр. - пиха, пишність (СЧС, 530).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фума — Фу́ма: — бундючність [16] — гордощі, пиха [24] — зарозумілість [II] — пиха [22;31] — пиха, зарозумілість [20,III,IV] — пиха [VI,VII] Словник з творів Івана Франка