функціонар

Функціона́р.

1. Посадова особа, службовець. Одна спілка, в якій були заступлені знатна промислові фірми, убігала ся о винайм лісів, запевнюючи фондови частину чистого доходу. Сю оферту добре розглянено, і то не лише при помочи функціонарів лісів, але також фаховців з кругів хазяїнів лісових. Хоч оферта ся запевнює фондови частину з чистого доходу, та міністерство з важних причин не могло рішитись на принятє сеї оферти (Б., 1907, 81, 3).

2. Функціонер громадського товариства. Від грудня до марта 1883/4 нема засіданя, [...] в товаристві дуже великий нелад, забрано гроші, що товариство виграло на льосах, функціонарі не складають справозданя зі своєї діяльності, наслідком того ні один член виділу не дістає абсолюторії (19. Х1. 1884) (Сімович, 1908, 507-508)

// порівн. пол. funkcjonariusz — 1) посадова особа, службовець, 2) функціонер; нім. der Funktionär — діяч, працівник, активіст.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me