1. Українська літературна мова на Буковині

хіснувати

Хіснувати; хісновати (з чого?). Користатися слушним, сприятливим моментом. В висшій політиці повинні наші провідники, яко немічні, бути дуже розважні, не повинні поривати ся, як то кажуть, з мотикою на сонце, а противно — повинні уміти хісновати із кождої хвилі, повинні визискати кожду і найменьшу дрібницю, що зможе принести користь для нашого національного розвою (Б., 1895, 29, 1).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хіснувати — хіснува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. хіснувати — ХІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Користуватися. З часом первісні жителі [Борислава], господарі, мусили уступити з прадідної землі під напором досвіду чужинців, не вміючи хіснувати з мільйонів, які крилися в землі (С. Ковалів); – Одрина свобідна... – сказав вічливо. – Хіснуйте! (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах
  3. хіснувати — -ую, -уєш, недок., діал. Користуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хіснувати — ХІСНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Користуватися. З часом первісні жителі [Борислава], господарі, мусили уступити з прадідної землі під напором досвіду чужинців, не вміючи хіснувати з мільйонів, які крилися в землі (Ков., Світ.., 1960, 21). Словник української мови в 11 томах
  5. хіснувати — Хіснувати, -ся, -ную, -ся, -єш, -ся гл. Пользоваться. Словник української мови Грінченка