1. Українська літературна мова на Буковині

цвікер

Цві́кер. Пенсне. Відтак вбігає до склепу молодий панок, з коротко обстриженим волосєм, в цвікері (Б., 1895, 38, 2)

// нім. der Zwicker — пенсне; порівн. цвікер, нім. пенсне, окуляри (СЧС, 530).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвікер — Цві́кер, цві́кри: — пенсне [20;24,52,III-VII] Словник з творів Івана Франка
  2. цвікер — цві́кер іменник чоловічого роду пенсне рідко Орфографічний словник української мови
  3. цвікер — Окуляри, див. пенсне Словник чужослів Павло Штепа
  4. цвікер — ЦВІ́КЕР, а, ч., заст. Різновид окулярів, які закріплюються за допомогою пружинки на переніссі; пенсне. Відчинилися двері і ввійшов товстенький добродій з чорними вусами та з цвікером на носі (Б. Словник української мови у 20 томах
  5. цвікер — цві́кер пенсне (ст): На товстім, майже набресклім лиці пишався у нього цвікер в золотій оправі (Шухевич); В кінці походу повагом ішов у високому циліндрі-капелюсі наш директор Ілля Кокорудз з “цвікером” на чорному шнурочку в товаристві двох старших професорів (Дзедзик)||цвіклери Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. цвікер — -а, ч., заст. Рід окулярів, що закріплюються за допомогою пружинки на переніссі; пенсне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. цвікер — ЦВІ́КЕР, а, ч., заст. Рід окулярів, які закріплюються за допомогою пружинки на переніссі; пенсне. Відчинилися двері і ввійшов товстенький добродій з чорними вусами та з цвікером на носі (Гр., І, 1963, 539). Словник української мови в 11 томах