шафованє

Шафо́ванє. Надуживання, марнотратство. Не розуміємо, отже, ані причини теперішного невдоволеня “Діла ”, ані його легкодушного шафованя епітетом “опортуністи ”. Впрочім, і “Діло“ ще пізнає, що буковиньскі посли підперли добру справу (Б., 1907, 7, 1)

// пол. szafować — витрачати, марнувати, цвиндрити, szafowanie- марнотратство; порівн. шафувати, нім. — розтрачувати, марнотратити (СЧС, 531).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me