шикани

Шика́ни́, мн. Переслідування, знущання, цькування. Решта руских сьященників була виставлена на шикани і переслідуваня та й не могла боронитись з-за партийного роздвоєня (Б., 1909, 31, 2)

// пол. szykana — 1) знущання, 2) переслідування, цькування; рум. şicaná — чіплятися, шукати сварки, доскіпуватися, sicanǎ — чіпляння, доскіпування; порівн. шикáна, фр. -переслідування когось, глузування (СЧС, 331).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me