1. Українська літературна мова на Буковині

шкілка

Шкі́лка. Розсадник.

● Шкілка овочева — розсадник фруктових дерев. Треба б заохотити при тім читальників, щоб заложити свою власну шкілку овочеву, відки читальники могли б діставати задаремно щепи (Б., 1895, 19, 2); Ту часть полонини, що лежить окружена шкілкою молодих дерев не має пасти ся, а лишить ся на сіножать (Канюк, 1906, 23)

// пол. szkółka -1) зменш. від szkoła, 2) навчальні курси для початківців, 3) розсадник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкілка — 1. Невелика школа. 2. Невелика ділянка з родючим пухким ґрунтом, призначена переважно для висівання дрібного насіння деревних та кущових рослин. Жменяк і Пелехатий зупинилися біля потічка, де була закладена невеличка шкілка. Юрко щороку висівав дички і вирощував новий матеріал (М.Томчаній). Літературне слововживання
  2. шкілка — ШКІ́ЛКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до шко́ла 1. Тут [у селі] є і шкілка і народна читальня, тут є аптечка з найпотрібнішими ліками для хорих (І. Франко). 2. зневажл. Те саме, що шко́ла 5. Секти і шкілки. 3. сад. Словник української мови у 20 томах
  3. шкілка — шкі́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шкілка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до школа. 2》 зневажл. Те саме, що школа 5). 3》 сад. Ділянка, де вирощують саджанці деревних і кущових рослин; розсадник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкілка — РОЗСА́ДНИК (місце, де вирощують молоді рослини); ШКІ́ЛКА, ШКО́ЛА рідше, МА́ТОЧНИК (ділянка, де вирощують саджанці деревних та кущових рослин). З цього-то самого розсадника розсилають капусту по всій паланці! (А. Словник синонімів української мови
  6. шкілка — ШКІ́ЛКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до шко́ла 1. Тут [у селі] є і шкілка і народна читальня, тут є аптечка з найпотрібнішими ліками для хорих (Фр., VI, 1951, . 322). 2. зневажл. Те саме, що шко́ла 5. .. Словник української мови в 11 томах