шляхотний

Шляхо́тний. У сполуч. шляхотне деревце — щепа. [Садівництво і плеканє винограду] старала ся Рада культури тим піднести, що роздавала даром або продавала зі зниженою ціною деревця шляхотні (прищепи) і знаряди садівничі (Товариш, 1908, 211)

// пол. szlachetne drzewo — цінна порода дерева.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шляхотний — ШЛЯХО́ТНИЙ, а, е, діал. Те саме, що шляхе́тний. В день Твого [Кобилянської] ювілею нагадую собі всі шляхетні постаті з твоїх творів, всі близькі зеленої Буковини (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах