інкасо

Інка́со. Інкасо, інкасування — одержування грошей. Філія Союзного банку віденьского в Чернівцях поручає ся до переведеня трансакций з обсягу банковости, а особливо до: ескомту і інкаса купонів і вильосованих цінних паперів; до ескомпту і інкас векслів і девіз (Товариш, 1908, 308, рекл.)

// пол. inkaso, ж.р. -одержання, надходження грошей; порівн інкасо, інкасування, im. -1) одержування грошей на вексель чи інші зобов’язання з доручення банку чи іншої установи, де живе боржник (СЧС, 178).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

інкасо — рос. инкассо банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта отримує на підставі розрахункових документів гроші, перераховані клієнтові за відвантажені товарно-матеріальні цінності чи надані послуги... Eкономічна енциклопедія
інкасо — інка́со іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
інкасо — (англ. соllection) вид банківської розрахункової операції, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта та на підставі розрахункових документів одержує грошові кошти, що йому належать... Економічний словник
інкасо — невідм., с., фін. Одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок. Документарне інкасо — інкасо товарних документів або фінансових документів, які супроводжуються товарними документами. Великий тлумачний словник сучасної мови
інкасо — інка́со (від італ. incasso – виручка, виторг) операція одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок на підставі розрахункових документів. Словник іншомовних слів Мельничука
інкасо — Інка́со, не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
інкасо — ІНКА́СО, невідм., с., фін. Одержання банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих грошей на його банківський рахунок. Словник української мови в 11 томах