інтенция

Інте́нция [інтенція]. Намір, задум. Артист відчув інтенциїартиста — і так вийшла сама щира правда (Б., 1903, рекл.); Отже, акція віденської Директорії виходила з інтенції заступати українську державну ідею незалежно від Польщі і Москви на міжнародній арені (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 98);

● На (якусь) інтенцию — на (чиюсь) користь. Підійшовши близше, розвідав ся я, що се будинок міского касина і що ту нині відбуває ся баль на добродійні ціли. Не тямлю вже, на яку то інтенцию тогді танцювали, чи на голодних, чи на погорільців... (І. Матієв, Б., 1895, 15, 1)

// пол. intencja — намір, задум; na intencję (kogoś, czegoś) — на користь кого, чого; заради кого, чого; порівн. інтенція, лат. -1) намір, задум, тяжіння, 2) напруження (СЧС, 181).