іритация

Ірита́ция. Нервування, збудження. За “Valce” говорять мені люди компліменти, а і Будзиновський казав мені, що моя “байка ” дуже йому подобається. Ольга Біл[инкевич] в іритації — відгадує себе в одній з трьох товаришок, хотяйя цілком немала її на думці, творячи тих типів (Коб., Листи, 39, 312); Тут пишу, а тут думаю, чи двері на веранді зачинені, чи гуси в шопці їду мають, чи в лямпах нафта є, і чи кітка на стриху не замкнена — пункт ненастанної іритациї моєї мами, що дуже дбає о добро тої, вічно вигріваючоїся під грубою, “особи” (Коб., Слова..., 284)

// пол. irytacja — роздратування, злість.