ґуша

Ґу́ша. Горло. Бельґійский крілик-великан буває заячо-сивої, темно-сивої, сталево-сірої, чорної, білої, синьої і жовтавої масти. Самиці мають сильну Тушу (підгоряє) (Товариш, 1908, 111); Француский крілик-баран коротший від белыійского великана [...]Уха бувають 36-45 ст довгі, а около 8 ст широкі, на кінцях гарно заокруглені й звисають — отвором д'лобови звернені — повільно вділ. Самичка має троха меньшу голову в красну ґушу (Товариш, 1908, 112)

// рум.. guşǎ — 1) воло, 2) горло, 3) підборіддя, подвійне підборіддя, 4) зоб (хвороба); бук. діал. гуша — 1) воло, 2) горло, 3) зоб (хвороба).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me