1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

займатися

Займатися, працювати, жити з чогось, трудитися чимось, робити щось, заходжуватися коло чогось, узятися за щось

Відповідно до російського дієслова заниматься в нас часто кажуть займатися, вельми поширюючи значеннєвий масштаб цього слова й витискаючи ним здавна відомі українські вислови, наприклад: «займатись пасічництвом», замість пасічникувати; «займатися вчителюванням», замість учителювати; «займатися столяруванням», замість столярувати.

Основне значення дієслова займатися — «починати горіти, спалахувати»: «І в той час скирти і клуня зайнялися» (Т. Шевченко). Значення цього дієслова часом поширювали, вживаючи стосовно навчання:

«Революцією я тоді не займався, проте зовсім темним не був, читав різні книжки...» (Ю. Яновський).

Є багато висловів, які можуть заміняти дієслово займатися: жити з чогось або чимось («І дід, і батько його жили з кравецтва». — З живих уст; «Він живе хліборобством». — Б. Грінченко), трудитися чимось («У нас тут усі трудяться гончарством». — Із живих уст), робити щось («Наталці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити». — І. Котляревський).

Усі ці вислови, взяті з народних джерел, цілком можуть замінити оті штучні конструкції з дієсловом займатися на зразок «займатися кравецтвом», «займатися хліборобством».

Замість казати: «Брат зараз займається й не може піти в кіно», — слід: «брат зараз працює», замість: «Треба займатись самим собою», — правильніше: «треба заходитись коло самого себе» або: «треба взятися за самого себе».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. займатися — 1. Трудиться тільки людина Слово трудитися має вужчу сферу застосування, ніж синонімічне йому працювати. І вживається тільки стосовно діяльності людей. Введене в текст, воно створює відтінок піднесеності: трудитися в ім’я України, трудитися на совість. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. займатися — займа́тися 1 дієслово недоконаного виду щось робити діал. займа́тися 2 дієслово недоконаного виду починати горіти діал. Орфографічний словник української мови
  3. займатися — див. горіти; працювати; хазяйнувати Словник синонімів Вусика
  4. займатися — 1. спалахувати, загорятися; П. червоніти; (на світ) благословлятися, п! РОЗВИДНЯТИСЯ; (- день) наставати, починатися; (- бажання) виникати, з'являтися; ід. ЗАЙНЯВСЯ ДУХ, перехопило <�забило> дух;... Словник синонімів Караванського
  5. займатися — [займатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  6. займатися — I -аюся, -аєшся, недок., зайнятися і діал. займитися, займуся, займешся, док. 1》 чим. Робити, здійснювати що-небудь. || Вивчати що-небудь, оволодівати чимсь, присвячувати себе якому-небудь заняттю, якійсь справі. 2》 ким, чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. займатися — дух займа́ється (забива́ється, затина́ється і т. ін.) / зайня́вся (заби́вся, затну́вся і т. ін.) в кого, кому і без додатка. Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  8. займатися — ЗАГОРІ́ТИСЯ (почати горіти), ЗАЙНЯ́ТИСЯ, ЗАПАЛИ́ТИСЯ, СПАЛАХНУ́ТИ, СПАХНУ́ТИ, ЗАПАЛА́ТИ, ЗАПАЛАХКОТІ́ТИ, БЛИ́СНУТИ, ПАЛАХНУ́ТИ розм. (раптово й швидко); ЗАТЕПЛИ́ТИСЯ розм. заст. (про слабкий вогонь свічки, лампадки). — Недок. Словник синонімів української мови
  9. займатися — ЗАЙМА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ЗАЙНЯ́ТИСЯ і діал.ЗАЙМИ́ТИСЯ, займу́ся, займе́шся, док. 1. чим. Робити, здійснювати що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  10. займатися — Займатися и заніматися, -маюся, -єшся сов. в. зайнятися и заня́тися, -ймуся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. Словник української мови Грінченка