Друкер П.

(англ. Dгuсkеr Р.)

професор, лауреат Нобелівської премії, фахівець у галузі менеджменту, автор багатьох робіт, серед яких особливо виділяється “Практика управління”. Ім’я Д. пов’язують з більшістю теорій з менеджменту. Зокрема, виникненням цільового управління (ЦУ), в основі якого лежить ідея постановки перед працівниками загальних завдань, аби дозволити їм самим розраховувати свої необхідні витрати і стежити за виконанням, порівнюючи фактичний результат із поставленим завданням. Філософія ЦУ полягає в тому, що планування завдань істотно скорочує час, потрібний для контролю за їхнім виконанням. У цій системі менеджери повинні чітко формулювати мету, а завдяки поліпшеному комунікативному зв’язку істотно підвищується мотивація персоналу, у кращому разі, цілком усуваються оцінка і перевірка результатів. Досвід свідчить лише про частковий успіх ЦУ, що мислиться неадекватним розумінням принципів системи, її непродуманим запровадженням та іншими труднощами реалізації цієї загалом досить здорової і прагматичної ідеї. У книжці автора “Нові тенденції та зміни в менеджменті XXI століття” (Management Challenges for the XXIst Century) сформульована група припущень, що лежить в основі менеджменту як наукової дисципліни: а) менеджмент є професійним, діловим менеджментом; б) існує або повинна бути одна правильна ієрархічна структура; в) існує або повинен бути один правильний шлях управління людьми.