банківські білети

(банкноти)

(англ. banknote)

різновид грошових знаків, що випускаються центральними банками. Виникли в XVII ст. на основі вексельних відносин. Спочатку банкноти були простою розпискою банку про прийняття від клієнта золота на зберігання. З часом такі розписки банки стали видавати при дисконті (купівлі) приватних комерційних векселів. Банкнота перетворилась у вексель на банкіра, набула подвійного забезпечення – золотого і вексельного (товарного), вільно розмінювалася на золото. Все це надавало їй високої сталості та надійності. Такі банкноти одержали назву “класичних”.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me