грошові фонди

(англ. mопtаrу fuпds)

відокремлена частина грошових коштів за їх цільовим призначенням.

Розрізняють г. ф. централізовані (формуються на рівні держави) та децентралізовані (формуються на рівні підприємств, об’єднань, організацій, установ). Централізовані г. ф. – державний бюджет, пенсійний фонд, фонд соціального страхування, соціального захисту населення, фонд зайнятості населення. Благодійні фонди створюються та використовуються відповідно до прийнятих законодавчих і нормативних документів.

Централізовані г. ф. можуть формуватись постійно та тимчасово (позабюджетний стабілізаційний фонд, фонди ліквідації наслідків аварії та ін.). Децентралізовані г. ф. формуються для забезпечення господарської діяльності підприємств: фонд обігових коштів, зокрема власних; амортизаційний фонд, ремонтний фонд, фонд оплати праці, фонд нагромадження, фонд споживання, резервний фонд. Децентралізовані г. ф. використовуються шляхом їх авансування (обігові кошти) або проведення витрат.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грошові фонди — рос. денежные фонды спеціально виділені цільові грошові ресурси для реалізації певних цілей, програм соціально-економічного характеру (напр., формування коштів на виплату пенсій — пенсійний фонд; на виплату заробітної плати — фонд оплати праці). Eкономічна енциклопедія