колегіальність

(англ. соllective nature)

принцип управління, за якого керівництво здійснюється не одноособово, а групою осіб, які мають рівні права та обов’язки у розв’язанні питань, віднесених до їхньої компетенції; в широкому розумінні слова – форма прийняття рішень, за якої враховується колективна думка.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колегіальність — колегіа́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. колегіальність — -ності, ж. Властивість за знач. колегіальний 2). Колегіальність обговорення. || Принцип управління, при якому керівництво здійснюється групою осіб, що мають рівні права й обов'язки у вирішенні питань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колегіальність — КОЛЕГІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. колегіа́льний 2. – Ти повідомив братів твоїх, Шиву й Вішну, про свій намір? – Ні. А навіщо? – Як то навіщо? Колегіальність! А то самостійно створив світосферу, замкнув її, щоб ніхто не бачив, що і як. Словник української мови у 20 томах
  4. колегіальність — колегіа́льність принцип управління, при якому керівництво здійснюється не одноособово, а групою осіб, що мають рівні права й обов’язки у розв’язанні питань, віднесених до їхньої компетенції. К. є одним з провідних принципів діяльності КПРС, органів Радянської держави. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. колегіальність — КОЛЕГІА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. колегіа́льний 2. Колегіальність обговорення; // Керівництво, здійснюване групою осіб. Ленін не раз підкреслював значення колегіальності як найвищого принципу партійного керівництва (Ком. Укр., 4, 1960, 58). Словник української мови в 11 томах
  6. колегіальність — рос. коллегиальность форма обговорення і прийняття управлінських рішень групою осіб, колегіально, з урахуванням загальної думки всіх, хто брав участь в обговоренні. Eкономічна енциклопедія