концепція

(англ. conception)

1. філософія, склад або спрямованість ділового мислення.

2. комплекс основних ідей, принципів, правил, які розкривають сутність та взаємозв’язки даного явища або системи, дозволяють визначити систему показників, факторів та умов, які сприяють вирішенню проблеми, формуванню стратегії фірми, встановленню правил поведінки особи; система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище; система ключових положень, що досить повно, цілісно і всебічно розкривають сутність, зміст і особливості досліджуваного явища, його існування в дійсності; система поглядів, якої дотримуються у даний момент, визначений спосіб розуміння, трактування яких-небудь явищ, основний погляд, що керує ідеєю для їхнього висвітлення; основний задум, конструктивний принцип різних видів діяльності.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. концепція — конце́пція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. концепція — див. СВІТОГЛЯД; (твору) провідна думка, ідейний задум, ідея. Словник синонімів Караванського
  3. концепція — (від лат. conceptio — розуміння, система) 1) керівна ідея, конструктивний принцип різних видів діяльності 2) визначений спосіб розуміння, трактування яких-небудь явищ Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. концепція — -ї, ж. 1》 Система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ. 2》 Ідейний задум твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. концепція — Погляд, думка, розуміння, тяма, тямка, уява Словник чужослів Павло Штепа
  6. концепція — КОНЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж. 1. Система доказів певного положення, сукупність поглядів на те чи інше явище. Основну ідею .. соціально-політичної й мирної концепції .. я виклав у загальних рисах у попередній моїй праці, що вийшла під заголовком “Нова заповідь” (В. Словник української мови у 20 томах
  7. концепція — конце́пція (від лат. conceptio – сприйняття) 1. Система поглядів на певне явище; спосіб розуміння тлумачення якихось явищ, основна ідея будь-якої теорії. 2. В мистецтві – ідейно-творчий задум твору. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. концепція — КОНЦЕПЦІЯ (від лат. conceptio — сприйняття) — система понять про ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, подій; основна ідея будь-якої теорії. Термін "К." вживають також для позначення головного задуму в науковій, художній політичній та інших видах діяльності людини. Філософський енциклопедичний словник
  9. концепція — ЗА́ДУМ (основна думка художнього, музичного, публіцистичного і т. ін. твору), ЗА́МИСЕЛ, ІДЕ́Я, КОНЦЕ́ПЦІЯ. Щоб до кінця зрозуміти усю своєрідність архітектурного задуму, на будинок треба подивитися з висоти пташиного польоту (О. Словник синонімів української мови
  10. концепція — Конце́пція, -ції, -цією; -це́пції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. концепція — КОНЦЕ́ПЦІЯ, ї, ж. 1. Система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище. Меншовики й есери, дотримуючись своєї опортуністичної й догматичної концепції, вважали гегемоном [Великої Жовтневої] революції російську буржуазію (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. концепція — рос. концепция (латин. conceptio — сприйняття) — 1. Система поглядів на певні явища, спосіб тлумачення явищ, дій, розуміння теорії. Eкономічна енциклопедія