мегаполіс

(англ. megapolice)

найбільша форма розселення, що створюється внаслідок інтеграції з великою кількістю сусідніх міських агломерацій.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мегаполіс — мегапо́ліс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мегаполіс — [меигапол'іс] -са, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
  3. мегаполіс — -а, ч. 1》 Те саме, що мегалополіс. 2》 Місто з більш ніж мільйонним населенням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мегаполіс — МЕГАПО́ЛІС, а, ч. Те саме, що мегалопо́ліс. Для великих міст загроза перетворитися в мегаполіси, зростання яких стане неконтрольованим, стала дуже актуальною (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  5. мегаполіс — рос. мегаполис найбільша форма міського розселення, що утворюється в результаті інтеграції головного міста з навколишніми поселеннями, агломераціями. Eкономічна енциклопедія