неустойка

(англ. fofeit)

сума, яку боржник повинен сплатити кредитору в разі невиконання або неякісного виконання зобов’язань. Різновидом н. є пеня та штраф. Встановлюється у вигляді фіксованої суми у відсотках до суми невиконаного зобов’язання або у формі підвищеного тарифу.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неустойка — неусто́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неустойка — Неустойка (штраф, пеня) визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Н. (ш. Словник термінів законодавства України
  3. неустойка — -и, ж. 1》 Установлене законом або договором стягнення (штраф) за невиконання однією стороною зобов'язання. 2》 розм. Невдача, неполадки в якій-небудь справі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неустойка — Забезпека, завдаток Словник чужослів Павло Штепа
  5. неустойка — НЕУСТО́ЙКА, и, ж. 1. Установлене договором стягнення (штраф) за невиконання однією стороною зобов'язання. В договорі передбачено, що господарство, яке не поставляє в строк худоби на відгодівлю... Словник української мови у 20 томах
  6. неустойка — НЕУСТО́ЙКА, и, ж. 1. Установлене договором стягнення (штраф) за невиконання однією стороною зобов’язання. В договорі передбачено, що колгосп, який не поставляє в строк худоби на відгодівлю... Словник української мови в 11 томах
  7. неустойка — рос. неустойка визначена державними законами, місцевими підзаконними актами, контрактами, договорами грошова сума, яку сторона, суб'єкт договору, повинна сплатити іншій (чи державі) в разі невиконання або неналежного виконання нею договірних зобов'язань. Різновидами Н. є штраф, пеня. Eкономічна енциклопедія