норма прибутку
(англ. рrofit standard)
відношення доданої вартості до всього авансованого капіталу. Для покупця акцій – перевищення прибутку над позичковим відсотком державних облігацій.
Джерело:
Економічний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- норма прибутку — рос. норма прибыли відношення додаткової вартості до загальної суми авансованого капіталу, виражена у процентах. Характеризує ефективність використання капіталу, прибутковість підприємства. Здебільшого застосовується у системі планово-адміністративної економіки. Eкономічна енциклопедія