облігаційна позика

(англ. оbligation credit)

операція, пов’язана з фінансуванням, за якою юридична особа (держава, підприємство) отримує в обмін на облігації, надані своїм вкладникам, певну суму грошей; порядок погашення основної суми й виплати відсотків визначається при випуску облігацій.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облігаційна позика — рос. облигационный заем різновид позики, яку позичальник отримує від громадян, фізичних чи юридичних осіб шляхом випуску в обіг облігацій. Eкономічна енциклопедія