1. Економічний словник

облігація

(англ. оbligation)

вид цінного папера, який засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати його номінальну вартість у передбачений в ній термін із виплатою фіксованого відсотка. Розрізняють о. внутрішніх державних та місцевих позик і підприємств. О. може випускатися іменна, на пред’явника, процентна та безпроцентна цільова.

Випускається з метою отримання кредиту і коштів, що відбивають той мінімум, у вигляді частини майна корпорації, наявність яких завжди гарантується в межах розмірів акціонерного капіталу. Кредитори або облігаціонери є власниками облігацій, під які надані позики акціонерному товариству. Позика надається на певний строк, по закінченню якого сума і визначений відсоток від неї повертаються позикодавцю (облігаціонеру) незалежно від того, чи одержує компанія прибуток.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облігація — обліга́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. облігація — Цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Словник термінів законодавства України
  3. облігація — [обл'ігац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. облігація — -ї, ж. 1》 Цінний папір, що дає його власникові прибуток у вигляді процентів або виграшу. 2》 Боргове зобов'язання, видане державою або підприємством на певних умовах під час випуску внутрішньої позики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. облігація — Позика (державна), див. вексель Словник чужослів Павло Штепа
  6. облігація — ОБЛІГА́ЦІЯ, ї, ж. Цінний папір, що дає його власникові прибуток у вигляді процентів або виграшу. — Панщина пропала навіки, а пани дістануть за неї сплату облігаціями (Фр. Словник української мови в 11 томах
  7. облігація — ОБЛІГА́ЦІЯ, ї, ж. Цінний папір, що дає його власникові прибуток у вигляді процентів або виграшу. – Панщина пропала навіки, а пани дістануть за неї сплату облігаціями (І. Словник української мови у 20 томах
  8. облігація — обліга́ція (від лат. obligatio – зобов’язання, порука) цінний папір, що дає власникові доход у вигляді процента чи виграшу. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. облігація — Цінний папір, який приносить власникові сталий, наперед визначений дохід; посвідчення про отримання емітентом позики. Універсальний словник-енциклопедія