планування
(англ. рlanning)
1. одна з найважливіших функцій керівника, що містить прогнозування майбутнього розвитку і вироблення способів реалізації цього майбутнього. В уявленні класичного менеджменту (Файоль) плани повинні бути уніфіковані по вертикалі так, щоб завдання на нижчих рівнях структури логічно випливали з планів, вироблених на самому верху. Така ж чітка координація планів істотна для єдності по горизонталі всіх підрозділів — виробничого, фінансового чи збутового. За Файолем плани варто чітко формулювати, щоб задавати орієнтири, водночас, вони повинні бути досить гнучкими, щоб реагувати на мінливі умови навколишнього середовища.
2. процес вибору цілей і рішень, необхідних для їхнього досягнення, див. також: функція планування.
Джерело:
Економічний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- планування — планува́ння 1 іменник середнього роду складання плану планува́ння 2 іменник середнього роду вирівнювання Орфографічний словник української мови
- планування — I -я, с. Дія за знач. планувати I. Планування відпустки. Оптимальне планування — планування на основі економіко-математичних методів та моделей, які дозволяють вибрати із сукупності можливих план... Великий тлумачний словник сучасної мови
- планування — ПЛАНУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. планува́ти¹. Тунелями потяглися [в парку] туєва алея, ялівцева алея, що зосталися ще від давнього планування... (О. Словник української мови у 20 томах
- планування — ПЛАНУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. планува́ти¹. У квартирах багатоповерхових будинків використовується квадратне планування жилої частини (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах
- планування — рос. планирование одна із складових управління, що полягає в розробці планів і їх реалізації. Планами визначаються основні показники розвитку економічної системи, способи їх досягнення. П. включає і прийняття рішень відповідними органами та особами, спрямованих на виконання планів. Eкономічна енциклопедія