позов

(англ. аction)

звернення до суду, арбітражу або третейського суду за захистом порушеного чи оспорюваного права, інтересу, що охороняється законом. Мета його – задовольнити претензії, раніше пред’явлені відповідачеві і не виконані ним.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

позов — по́зов іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
позов — (на кого) позивання; (цивільний) <�судова> справа; п! ПРЕТЕНСІЯ. Словник синонімів Караванського
позов — позову і рідко позву, ч. 1》 Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. Віндикаційний позов — позов власника про вилучення речі з чужого незаконного володіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
позов — ПО́ЗОВ, по́зову і рідко по́зву, ч. 1. Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. Розглянувши по суті в судовому засіданні з участю обох батьків справу про стягнення аліментів, суд або стягує аліменти, або відмовляє в позові (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
позов — Скерована до суду заява позивача. Універсальний словник-енциклопедія
позов — ПО́ЗОВ (звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав), ПО́ЗВА, ПРЕТЕ́НЗІЯ. Конецпольський подав позов у суд на Вишневецького, так само як і Казановський (І. Словник синонімів української мови
позов — По́зов, по́зву і по́зову; по́з(о)ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
позов — ПО́ЗОВ, по́зову і рідко по́зву, ч. 1. Звертання до суду з вимогою захисту цивільних прав. Розглянувши по суті в судовому засіданні з участю обох батьків справу про стягнення аліментів, суд або стягує аліменти, або відмовляє в позові (Рад. Словник української мови в 11 томах
позов — Позо́в, -зву и позо́ву м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48. Словник української мови Грінченка