синергізм

(англ. synergism)

ефект підвищення результативності за рахунок використання взаємозв’язку і взаємопосилення різних видів діяльності. Саме для оцінки взаємозв’язку різних видів діяльності всередині фірми була запропонована в 60-х рр. робоча концепція синергізму. Напочатку ця концепція являла собою перехід від принципу економії, що досягається за рахунок масштабів виробництва, до більш широкого принципу стратегічної економії, джерелом якої є взаємна підтримка різних сфер господарювання. Джерелами синергізму можуть бути використання тих самих виробничих потужностей чи загальнофірмових служб, наприклад, служби НДДКР, що розробляє нову продукцію для багатьох галузей виробництва, або загальної збутової мережі, а також взаємодоповнюваність, коли певні методи управління одним підрозділом (наприклад, виробничим) доповнюють методи управління іншим підрозділом (наприклад, збутовим). Перевага синергізму виражається формулою “2 + 2 = 5”, інакше кажучи, сумарна віддача всіх капвкладень фірми вища, ніж сума показників віддачі за кожним її відділенням без урахування використання загальних ресурсів і взаємодоповнюваності.

Синергізм заперечували на тій підставі, що фірми-конгломерати показували аж ніяк не гірші результати, ніж фірми, що дотримуються принципу взаємозв’язку між своїми відділеннями. Як показали результати зіставлень, у найбільш сприятливий період підсумкові показники різних фірм приблизно однакові, але в напружених ситуаціях і (або) у моменти спаду кон’юнктури синергічні фірми виявляються більш стійкими і показують кращі результати діяльності, ніж конгломерати [139].