субординація

Значення в інших словниках

1. субординація — субординація (327) < пол. subordynacja -—дисципліна; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
2. субординація — субордина́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. субординація — Підпорядкування. Словник синонімів Караванського
4. субординація — Послух, див. дисципліна Словник чужослів Павло Штепа
5. субординація — СУБОРДИНА́ЦІЯ, ї, ж. Система суворого підпорядкування молодших за чином або становищем старшим, що ґрунтується на правилах службової дисципліни. Напоєний духом бюрократичної субординації, він помалу .. стратив почуття своєї волі (І. Словник української мови у 20 томах
6. субординація — -ї, ж. Система суворого підпорядкування молодших за чином або становищем старшим, що ґрунтується на правилах службової дисципліни. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. субординація — субордина́ція (лат. subordinate, від sub – під і ordino – призначаю, керую) службова підлеглість молодшого старшому, додержання правил службової дисципліни. Словник іншомовних слів Мельничука
8. субординація — СУБОРДИНА́ЦІЯ, ПІДПОРЯДКУВА́ННЯ. Словник синонімів української мови
9. субординація — Субордина́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. субординація — СУБОРДИНА́ЦІЯ, ї, ж. Система суворого підпорядкування молодших за чином або становищем старшим, що грунтується на правилах службової дисципліни. Напоєний духом бюрократичної субординації, він помалу.. стратив почуття своєї волі (Фр. Словник української мови в 11 томах
11. субординація — рос. субординация службова підлеглість, підпорядкованість молодшого за рангом старшому, додержання правил службової дисципліни, протоколу й етикету у ділових стосунках. Eкономічна енциклопедія