тендер

(англ. tender)

1. торги.

2. особлива форма замовлень на постачання товарів або підрядів на виконання певних робіт, що передбачає залучення пропозицій від постачальників або підрядників із метою забезпечення найвигідніших комерційних чи інших умов угоди або для організації торгів.

3. одна з поширених форм торгівлі, за якою покупець очолює конкурс для продавців на товар з визначеними техніко-економічними показниками. Для проведення торгів створюються тендерні комітети, до складу яких входять технічні і комерційні експерти, представники зацікавлених адміністрацій, а також покупці, що прийняли рішення про розміщення замовлень через торги.

Тендери бувають закритого типу, на які запрошується чітко визначена кількість учасників, і відкритого типу, на які запрошуються всі зацікавлені особи.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тендер — те́ндер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тендер — [тендеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. тендер — Причепа Словник чужослів Павло Штепа
  4. тендер — те́ндер (англ. tender, від tend – обслуговувати) 1. Причіпна частина паровоза, де містяться запаси води, мастила, палива тощо. 2. Невелике допоміжне (з двигуном) або спортивне (з вітрилом) судно. 3. Гвинтова стяжка для натягування тросів або дроту. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тендер — ТЕ́НДЕР, а, ч. 1. Причіпна частина паровоза, де містяться запаси води, палива, мастила. Обчистивши і впоравши машину, вони помагали накидати вугілля в тендер (І. Словник української мови у 20 томах
  6. тендер — I -а, ч. 1》 Причіпна частина паровоза, де містяться запаси води, палива, мастила. 2》 Однощоглове морське спортивне судно з косими вітрилами. II -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тендер — Причіпна частина паровоза для перевезення палива, води, інструментів. Універсальний словник-енциклопедія
  8. тендер — Те́ндер, -дера; -дери, -рів (англ.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тендер — ТЕ́НДЕР, а, ч. 1. Причіпна частина паровоза, де містяться запаси води, палива, мастила. Обчистивши і впоравши машину, вони помагали накидати вугілля в тендер (Фр., III, 1950, 327); В тендері було дров досить (Бурл. Словник української мови в 11 томах
  10. тендер — рос. тендер 1. Конкретні торги на поставку сировини, продукції, надання послуг, здійснення будівництва, розміщення замовлень тощо. 2. Письмова пропозиція, заява на підписку на цінні папери, про намір укласти контракт або поставити товари. Eкономічна енциклопедія