теротехнологія

(англ. terrotechnology)

в даний час витрати підприємств на обслуговування устаткування мають тенденцію швидкого росту і досягають часом вражаючих розмірів. Так, на великому підприємстві французької компанії “Usinor” (м. Дюнкерк) з 9 тис. працівників на обслуговуванні устаткування зайняті 3 тис. чол. Щорічно на ці роботи витрачається приблизно 1 млрд фр. [144]. Сучасне устаткування стало таким складним і дорогим, що процес його добору, експлуатації і поточного обслуговування перетворився на комплексну проблему, при вирішенні якої потрібно одночасно враховувати управлінські, виробничі, фінансові, технічні і кадрові фактори.

Використання спрощеного традиційного підходу до вирі(шення даних проблем на практиці призводить до великих фінансових втрат. Так, за даними міністерства промисловості Великобританії, щорічні втрати британських промислових компаній від використання недосконалих методів планування і управління обслуговуванням устаткування становлять 3,3 млрд ф.ст. Британським інститутом управління розроблена нова концепція управління обслуговуванням устаткування, що отримала назву “теротехнологія” (від грец. “теро” – обслуговувати). Дана концепція, яка багато в чому схожа за своїми принципами на концепцію проектного управління, виділяє як об’єкт управління повний життєвий цикл існування й експлуатації устаткування: від видачі специфікацій на його розробку до списання зношеного устаткування. Концепція “теротехнології” заснована на комплексному обліку всіх факторів, що впливають на ефективність експлуатації устаткування. Використання теротехнології сприяє зниженню питомих капітальних витрат, що пов’язані з експлуатацією і обслуговуванням устаткування, поліпшенням його технічного стану, скороченням втрат від виходу з ладу устаткування, удосконаленням процесу прийняття рішень і взаємин між підрозділами підприємства. У рамках теротехнології використовуються методи проектування систем, контролю витрат, управління виробництвом, підготовкою кадрів, управління товарними запасами і т.д. Стандартна система завдань теротехнології складається з вибору, придбання устаткування, проведення заходів щодо його обслуговування, управління експлуатацією устаткування, забезпечення мінімального рівня витрат на відновлення експлуатаційних якостей устаткування протягом його життєвого циклу. Ключові функції системи теротехнології – визначення вибору цілей (кількість і якість), планування потреби в ресурсах, організація використання ресурсів, координація здійснення технічних заходів з фінансовими й інвестиційними операціями, здійснення інновацій, мотивація, контроль, облікова діяльність. Основні статті обліку – виконання планових завдань, завантаження устаткування, витрати, ефективність використання устаткування і продуктивність праці.