штандарт

Значення в інших словниках

1. штандарт — див. прапор Словник синонімів Вусика
2. штандарт — див. флаг, знамя, фама, стандарт Словник чужослів Павло Штепа
3. штандарт — рос. штандарт 1. Прапори, хоругви за часів українського козацтва. 2. Прапор певної держави. Eкономічна енциклопедія
4. штандарт — ШТАНДА́РТ, а, ч. 1. У дореволюційній російській та іноземних арміях – прапор кавалерійської частини, ескадрону. Разом із нами йдуть і чехи, і словаки, синів Костюшка йдуть нестримані полки, цвітуть штандарти їх (В. Сосюра); // Назва прапора взагалі. Словник української мови у 20 томах
5. штандарт — штанда́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
6. штандарт — -а, ч. 1》 У дореволюційній російській та іноземних арміях – прапор кавалерійської частини, ескадрону. || Назва прапора взагалі. 2》 У дореволюційній Росії та деяких інших державах – прапор царської особи, глави держави, якого піднімають у тому місці, де ця особа перебуває. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. штандарт — штанда́рт (нім. Standarte) 1. Прапор кавалерійських частин у дореволюційній російській і деяких іноземних арміях. 2. Прапор глави держави (імператора, короля, президента), що підіймається на час перебування його на військовому судні (судновий Ш.), в палаці (палацовий Ш.). Словник іншомовних слів Мельничука
8. штандарт — ПРА́ПОР (полотнище, яке є емблемою країни, військової частини, організації і т. ін.), ЗНАМЕ́НО́ рідше, СТЯГ уроч., КОРОГВА́ (ХОРОГВА́) (КОРУГО́В) (ХОРУГО́В) (КОРУГВА́) (ХОРУГВА́) заст. (також військовий, бойовий); ШТАНДА́РТ перев. заст. Словник синонімів української мови
9. штандарт — Штанда́рт (прапор), -та; -да́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. штандарт — ШТАНДА́РТ, а, ч. 1. У дореволюційній російській та іноземних арміях — прапор кавалерійської частини, ескадрону. Разом із нами йдуть і чехи, і словаки, синів Костюшка йдуть нестримані полки, цвітуть штандарти їх (Сос. Словник української мови в 11 томах