іпотечний кредит

(англ. mоrtgage credits)

довгострокові позички, що видаються під заставу нерухомості – землі і будівель виробничого та житлового призначення. І.к. надається переважно спеціалізованими інститутами – іпотечними банками, а в ряді країн – комерційними сільськогосподарськими та іншими банками. Неповернення заборгованості в строк призводить до втрати позичальником нерухомості і передачі її іншому власнику або банку.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іпотечний кредит — рос. ипотечный кредит Див. Іпотечна позика. Кредит іпотечний. Eкономічна енциклопедія