істеблішмент

(англ. еstablishment)

еліта, яка впливає на розвиток економіки, формування ідеології та політики держави.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. істеблішмент — (від англ. establishment — встановлення, зміцнення) правлячі, привілейовані групи суспільства, а також вся система влади і управління, за допомогою якої вони досягають свого панування Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. істеблішмент — [істебл'ішмеинт] -нту, м. (на) -н'т'і Орфоепічний словник української мови
  3. істеблішмент — рос. истеблишмент 1. Слово, яким у США, Англії та інших англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище у суспільстві, достатки. 2. Переносно — панівна верхівка, багаті люди. Eкономічна енциклопедія
  4. істеблішмент — істе́блішмент іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. істеблішмент — -у, ч. 1》 Структура та інститути влади; панівні, правлячі кола суспільства. 2》 Високий рівень прибутків, стабільний стан у суспільстві, достаток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. істеблішмент — істе́блішмент (англ. establishment, від establish – зміцнювати, засновувати) 1. Слово, яким у США, Англії та інших англомовних країнах іноді характеризують високий рівень прибутків, стійке становище в буржуазному суспільстві, достатки. 2. Переносно – пануюча верхівка в цих країнах. Словник іншомовних слів Мельничука