авантюра

рос. авантюра

(фр. aventure, букв. — пригода) — 1. Ризиковане, сумнівне діяння, часто з корисливими цілями, розраховане на випадковий успіх. 2. Акція без урахування реальних можливостей і умов. приречена, як правило, на невдачу.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авантюра — АВАНТЮ́РА, рідко АВАНТУ́РА, и, ж. 1. Ризикований, сумнівний захід, дія, справа, які розраховані на випадковий успіх. Вона готова була піти на яку завгодно авантюру, щоб здійснити свої наміри (М. Руденко); То штучка страшна .. Словник української мови у 20 томах
  2. авантюра — ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди). Словник синонімів української мови
  3. авантюра — авантю́ра (франц. aventure, букв. – пригода) ризиковане, сумнівне діяння, часто з корисливими, безчесними цілями, розраховане на випадковий успіх; акція без урахування реальних можливостей і умов, приречена, як правило, на невдачу. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. авантюра — рідко авантура, -и, ж. 1》 Ризикований, непевний захід, дія, справа, розраховані на випадковий успіх. 2》 заст. Пригода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. авантюра — Аванту́ра і авантю́ра, -ри; -ту́[ю́]ри, -ту́[ю́]р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. авантюра — авантю́ра іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  7. авантюра — АВАНТЮ́РА, рідко АВАНТУ́РА, и, ж. 1. Ризикований, непевний захід, дія, справа, розраховані на випадковий успіх. Своєю дурною і злочинною колоніальною авантюрою самодержавство завело себе в такий тупик, з якого може визволитися тільки сам народ.. Словник української мови в 11 томах