авторизація
рос. авторизация
(фр. auto- risation, букв. — дозвіл) — 1. У банківській справі — підтвердження авторства або повноважень особи, яка пред'являє електронний документ, карточку чи посвідчення. 2. Згода автора на якусь дію — переклад твору, Інсценізацію, екранізацію свого твору.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- авторизація — авторизація, род. авторизації (від англ. authorization – дозвіл, уповноваження) надання певних повноважень (особі, програмі) на виконання деяких дій у системі обробки даних. Фізико-технічний словник-мінімум
- авторизація — авториза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- авторизація — Дозвіл Словник чужослів Павло Штепа
- авторизація — -ї, ж. 1》 спец. Керування рівнями та засобами доступу до різних об'єктів та ресурсів системи. 2》 спец. Надання певних повноважень (особі, програмі) на виконання деяких дій у системі обробки даних. 3》 спец. Визначення міри приватності даних у базі даних. Великий тлумачний словник сучасної мови
- авторизація — АВТОРИЗА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. авторизува́ти. В інформаційних технологіях за допомогою авторизації встановлюються і реалізуються права доступу до ресурсів і систем обробки даних (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- авторизація — • авторизація (франц. autorisation — дозвіл) - схвалення автором тексту свого твору в якійнебудь копії: в рукописі (машинопис), друкованому виданні або в перекладі ін. мовою. В текстології А. — найважливіший критерій цінності джерела тексту. Свідченням... Українська літературна енциклопедія
- авторизація — авториза́ція (франц. autorisation, букв. – дозвіл) надання автором повноважень чи згоди на якусь дію, напр. на переклад, інсценізацію чи екранізацію свого твору. Словник іншомовних слів Мельничука
- авторизація — Авториза́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)