аграрна політика

рос. аграрная полити-ка

сукупність заходів щодо розвитку аграрного сектора економіки, які здійснює держава в галузі аграрних відносин, пов'язаних з володінням і користуванням землею як основним засобом виробництва у сільському господарстві; складова частина загальної економічної політики держави. Мету і спрямованість аграрної політики визначають основні політичні сили держави. У більшості держав світу, особливо розвинутих, проводиться протекціоністська політика щодо розвитку сільського господарства, зокрема фермерства, через пільгове оподаткування сільських товаровиробників, надання пільгових довгострокових кредитів, безпроцентних позик, дотацій, організовану закупівлю сільгоспродуктів, державні замовлення на них, забезпечення високопродуктивною технікою, організацію відповідних послуг тощо.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me