агітація

рос. агитация

(від латин. agitatio-приведення в рух, спонукання) — 1. Поширення певних ідей або лозунгів за допомогою різноманітних засобів: бесід, виступів у пресі, по радіо, телебаченню, у кіно, театрі, образотворчого мистецтва, економічної, політичної та художньої літератури; один із засобів політичного впливу. 2. Переносно — дія, що має на меті переконати в чомусь, спонукати до чогось.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агітація — агіта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. агітація — агіта́ція (від лат. agitatio – приведення в рух, спонукання) 1. Поширення певних ідей або лозунгів за допомогою різноманітних засобів: бесід, виступів у пресі, по радіо, телебаченню, кіно, театру, образотворчого мистецтва... Словник іншомовних слів Мельничука
  3. агітація — АГІТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. агітува́ти. До в геть [А. Головка] "Пасинки степу" пройнята глибокою вірою в перемогу колгоспів, вона була умілою і переконливою агітацією за них (Іст. укр. літ., II, 1956,432). Словник української мови в 11 томах
  4. агітація — -ї, ж. 1》 Дія за знач. агітувати. 2》 Громадська й політична діяльність, робота серед загалу, спрямована на роз'яснення політики якої-небудь партії чи організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. агітація — АГІТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Громадська й політична діяльність, робота серед населення, спрямована на роз'яснення політики якої-небудь партії чи організації. Словник української мови у 20 томах
  6. агітація — (від лат. agitatio — приведення в рух, спонукання) розповсюдження політичних ідей та лозунгів з метою впливу на суспільну свідомість та настрій народних мас, спонукання їх до цілеспрямованої активності, політичних дій Словник іншомовних соціокультурних термінів