анахронізм

рос. анахронизм

(від ana — назад, проти і грец. chronos — час) — 1. Помилка проти літочислення, хронології подій. 2. Перенесення на будь-яку епоху рис минулого, які їй не властиві. 3. Переносно — застарілі, не властиві даному часові дії, звичаї, судження, звички.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анахронізм — анахроні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. анахронізм — -у, ч. 1》 Помилка в літочисленні, хронології подій, явищ. 2》 Явище, поняття, погляд, звичай та ін., які застаріли і не відповідають сучасності; пережиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анахронізм — АНАХРОНІ́ЗМ, у, ч. 1. Помилка в літочисленні, хронології подій, явищ. Анахронізм: титаря ляхи замучили зимою, а не літом (Т. Шевченко). 2. Явище, поняття, погляд, звичай та ін., які застаріли і не відповідають сучасності; пережиток. Словник української мови у 20 томах
  4. анахронізм — • анахронізм (від грец. 'ανά — проти, назад і χρόνος — час) - помилкове або свідоме внесення в літ. твори хронологічних, соціально-побутових, культур.-істор. неточностей. А. трапляються у творах серед. Українська літературна енциклопедія
  5. анахронізм — анахроні́зм (від ана... і грец. χρόνος – час) 1. Помилка проти літочислення, хронології подій. 2. Перенесення на будь-яку епоху рис минулого, що їй не властиві. 3. Пережиток старовини; застарілі, не властиві даному часові звичаї, погляди, судження. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. анахронізм — ПЕРЕЖИ́ТОК (те, що збереглося від минулого; застарілий погляд, уявлення тощо), АНАХРОНІ́ЗМ книжн.; ЗА́ЛИШОК перев. у мн., РЕ́ШТКИ мн., ОСТА́ЧА рідше, ОСТА́ТОК заст., ОСТА́ТКИ мн. заст. (те, що залишилося від минулого); РУДИМЕ́НТ книжн. Словник синонімів української мови
  7. анахронізм — Анахроні́зм, -му, -мові; -ні́зми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. анахронізм — АНАХРОНІ́ЗМ, у, ч. 1. Помилка в літочисленні, хронології подій, явищ. Анахронізм: титаря ляхи замучили зимою, а не літом (Шевч., І, 1951, 148). 2. Явище, поняття, погляд, звичай та ін., які застаріли і не відповідають сучасності; пережиток. Словник української мови в 11 томах