аномалія

рос. аномалия

(грец. anomalia- нерівність, відхилення) — неправильність, невідповідність, відхилення від загальної закономірності, ненормальність.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аномалія — анома́лія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. аномалія — Аномалия — anomaly — Anomalie – відхилення від норми або середнього значення якої-небудь величини в той чи інший бік (позитивна або негативна А.). А. часто є ознакою родовищ к.к. Див. Курська магнітна аномалія, геохімічна аномалія тощо. Гірничий енциклопедичний словник
  3. аномалія — АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн. Словник синонімів української мови
  4. аномалія — Відхилення від норми, неправильність. Універсальний словник-енциклопедія
  5. аномалія — АНОМА́ЛІЯ, ї, ж. Відхилення від норми, від загальної закономірності; неправильність, ненормальність. У нас бачимо ту аномалію, що галицько-руський театр держиться досі в переважній мірі працею і грішми духовенства (І. Словник української мови у 20 томах
  6. аномалія — Збоченість, див. анормальний Словник чужослів Павло Штепа
  7. аномалія — анома́лія (грец. ανωμαλία – нерівність, відхилення) 1. Неправильність, відхилення від загальної закономірності; ненормальність. 2. астр. Дійсна А. – кут між радіусом-вектором небесного тіла і великою віссю його орбіти. 3. геофіз. Магнітна... Словник іншомовних слів Мельничука
  8. аномалія — -ї, ж. 1》 Відхилення від норми, від загальної закономірності; неправильність, ненормальність. Магнітна аномалія — різке відхилення від нормальної величини земного магнетизму в якій-небудь ділянці земної поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. аномалія — Відхилення, неправильність, ненормальність, анормальність; (в організмі) патологія. Словник синонімів Караванського
  10. аномалія — Анома́лія, -лії, -лією; -лії, -лій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. аномалія — АНОМА́ЛІЯ, ї, ж. Відхилення від норми, від загальної закономірності; неправильність, ненормальність. У нас бачимо ту аномалію, що галицько-руський театр держиться досі в переважній мірі працею і грішми духовенства (Фр. Словник української мови в 11 томах