афектація

рос. аффектация

(латин. affectatio, від affecto- удаю, прикидаюсь) — неприродність, штучність у поведінці, манерах, надмірна піднесеність у мові.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. афектація — АФЕКТА́ЦІЯ, ї, ж. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові. Голос плив, мов річка, рівно, без утоми, без афектації (Фр., III, 1950,87); — Для народу стараємося, для нашої держави, — просто, без афектації продовжувала ланкова (Минко, Вибр., 1952, 408). Словник української мови в 11 томах
  2. афектація — афекта́ція збудження, схвильованість (ст): Той чи інший спосіб афектації, як, наприклад, писання віршів (хто з нас цього не пробував!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. афектація — -ї, ж. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. афектація — Афекта́ція: — неприродність, штучність у мові й поведінці [30] Словник з творів Івана Франка
  5. афектація — Бажання; вимога, прохання Словник застарілих та маловживаних слів
  6. афектація — Неприродне <�штучне> збудження, сил. екзальтація. Словник синонімів Караванського
  7. афектація — АФЕКТА́ЦІЯ, ї, ж. Неприродність, штучність у поведінці, манерах, піднесеність у мові. Голос плив, мов річка, рівно, без утоми, без афектації (І. Франко); – Для народу стараємося, для нашої держави, – просто, без афектації продовжувала ланкова (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  8. афектація — Афекта́ція, -ції, -цією; -та́ції; -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. афектація — афекта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  10. афектація — афекта́ція (лат. affectatio, від affecto – удаю, прикидаюсь) неприродність, штучність у поведінці, манерах, надмірна піднесеність у мові. Словник іншомовних слів Мельничука