бандероль

рос. бандероль

(від фр. banderole) — 1. Паперова стрічка, що застосовується у банківській практиці, якою обклеюють з чотирьох боків пакунки по 100 грошових купюр однакової вартості. 2. Пакунок у паперовій або іншій м'якій обгортці, який пересилають поштою. 3. Спеціальна марка (ярлик), яка наклеюється на товар, що обкладається державою спеціальним збором, митом, податком і засвідчує його сплату.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандероль — БАНДЕРО́ЛЬ, і, ж. 1. Паперова обгортка або відкритий конверт, в яких пересилаються поштою книги, журнали, ділові папери і т. ін. Купою викладена ранкова пошта; тут головно медичні журнали; серед них чимало в іноземних бандеролях (Вол. Словник української мови в 11 томах
  2. бандероль — бандеро́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. бандероль — [бандеирол'] -л'і, ор. -л':у, мн. -л'і, -леий Орфоепічний словник української мови
  4. бандероль — бандеро́ль (франц. banderole) паперова стрічка, якою обклеюють пакунки по 100 грошових білетів однакової вартості. 2. Невеликий предмет, який надсилають поштою в паперовій обгортці. 3. Наклеєний на товар ярлик, що свідчить про оплату акцизу, мита. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. бандероль — (фр. — перев'язь) 1. Орнаментальний елемент у вигляді стрічки із загнутими кінцями, які начебто завиваються у повітрі і несуть напис, девіз. 2. Декоративний мотив у вигляді банта, підвіски, зв'язки атрибутів, що був розповсюджений в мистецтві рококо. Архітектура і монументальне мистецтво
  6. бандероль — -і, ж. 1》 Паперова обгортка або відкритий конверт, у яких пересилаються поштою книги, журнали, ділові папери і т. ін. 2》 Поштове відправлення в такій обгортці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. бандероль — БАНДЕРО́ЛЬ, і, ж. Вид поштової кореспонденції – пересилання друкованої продукції (книг, журналів, газет), а також дрібних предметів у паперовій обгортці. На київську адресу Отави прийшла бандероль, у якій він знайшов таблиці Вільперта... (П. Словник української мови у 20 томах
  8. бандероль — (-і) ж. Словник жарґонної лексики української мови