банк іпотечний
рос. банк ипотечный
банк, який спеціалізується на операціях з надання довгострокових кредитів під заставу нерухомості, в основному на будівництво житлових і виробничих споруд, під порівняно високі процентні ставки. Б. і. можуть здійснювати й пасивні операції — випускати іпотечні облігації.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me