бюлетень

рос. бюллетень

(фр. bulletin, з італ. bullettino — записка, папірець, від латин. bulla- грамота) — 1. Коротке офіційне повідомлення про суспільно-політичну подію, яка має визначальне значення. Короткий звіт про хід різних зборів, конференцій, з'їздів тощо. 2. Назва періодичних чи неперіодичних інформаційних, комерційних видань (напр., Торговий бюлетень). 3. Документ для голосування (виборчий бюлетень). 4. Поширена назва листка непрацездатності.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бюлетень — Повідомка Словник чужослів Павло Штепа
  2. бюлетень — У сучасній пресознавчій термінології назва збірних видань, ск., релізів інформаційних агентств — для щоденної преси чи видавничих установ — для внутрішнього ужитку. Універсальний словник-енциклопедія
  3. бюлетень — 1. Назва періодичних інформаційних видань суспільств і установ. 2. Медичний листок непрацездатності (лікарняний лист). англ. bulletin; нім. Bulletin n –s, -s; угор. lap; рос. бюллетень. Словник із соціальної роботи
  4. бюлетень — Бюлете́нь, -те́ня; -те́ні, -те́нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бюлетень — БЮЛЕТЕ́НЬ, я, ч. Коротке офіційне повідомлення про події, які мають суспільне значення. Ми на відпочинку. Стежимо за інформаційними бюлетенями (Кучер, Чорноморці, 1956, 136). 2. Назва деяких періодичних видань. Лексикографічний бюлетень. Словник української мови в 11 томах
  6. бюлетень — бюлете́нь (франц. bulletin, з італ. bullettino – записка, папірець, від лат. bulla – грамота) 1. Коротке офіційне повідомлення в пресі про якусь важливу подію. 2. Періодичне чи неперіодичне видання інформаційного характеру. 3. Виборчий... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. бюлетень — -я, ч. 1》 Зібрання офіційних актів, розпоряджень тощо. 2》 Зведення, інформаційний лист. Біржовий бюлетень — зведена таблиця курсів цінних паперів, біржових цін на товари, відомостей про укладені угоди на фондовій біржі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. бюлетень — бюлете́нь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  9. бюлетень — БЮЛЕТЕ́НЬ, я, ч. 1. Коротке офіційне повідомлення у пресі, по радіо, телебаченню про важливі події, які мають суспільне значення. Ми на відпочинку. Стежимо за інформаційними бюлетенями (В. Кучер). 2. Складова частина назви деяких періодичних видань. Словник української мови у 20 томах
  10. бюлетень — ЛІКАРНЯ́НИЙ ЛИСТО́К (документ, який засвідчує право робітника або службовця на тимчасове звільнення від роботи у зв'язку з хворобою або доглядом за хворим), ЛИСТО́К НЕПРАЦЕЗДА́ТНОСТІ, БЮЛЕТЕ́НЬ розм. Словник синонімів української мови
  11. бюлетень — [б'улеитен'] -н'а, ор. -неим, м. (на) -н'і, р. мн. -н'іў Орфоепічний словник української мови