винахід

рос. изобретение

принципово нове технічне рішення, що дає можливість значно підвищувати технічний рівень і якість продукції, вдосконалювати технологію, підвищувати ефективність і поліпшувати умови праці.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винахід — (якесь нове відкриття) видумка. Словник синонімів Полюги
  2. винахід — -ходу, ч. 1》 Дія за знач. винаходити 1). 2》 Те, що винайдене, зовсім нове, невідоме до цього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. винахід — [винах'ід] -ходу, м. (на) -ход'і, мн. -ходие, -ход'іў Орфоепічний словник української мови
  4. винахід — ВИ́НАХІД (те, що винайдене, зовсім нове, невідоме до цього), ВИ́ДУМКА розм. Ішов (Іван) по стерні,.. стежачи пильно за роботою свого винаходу, що підіймав хліб і підводив його під мотовило (А. Словник синонімів української мови
  5. винахід — ВИ́НАХІД, ходу, ч. 1. Дія за знач. винахо́дити 1. Не раз думав Тарас, дивлячись на втомлених жінок, яке б щастя було для них, коли б чиясь геніальна людська думка дійшла до винаходу машин, що замінили б і жниць, і в'язальниць, і полільниць (О. Словник української мови у 20 томах
  6. винахід — (незначний) удосконалення, раціоналізація; (світовий) відкриття; П. вигадка, ідея; (щось нове) новація, новина; ОК. прилад, пристрій, механізм. Словник синонімів Караванського
  7. винахід — Ви́нахід, -ходу; -ходи, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. винахід — ВИ́НАХІД, ходу, ч. 1. Дія за знач. винахо́дити 1. І не раз думав Тарас, дивлячись на втомлених жінок, яке б щастя було для них, коли б чиясь геніальна людська думка дійшла до винаходу машин, що замінили б і жниць, і в’язальниць, і полільниць (Ів., Тарас. Словник української мови в 11 томах
  9. винахід — ви́нахід іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови