виробництво

рос. производство

процес, у ході якого використовують речовини й сили природи і створюють продукти, необхідні для існування й розвитку суспільства. Всяке В. передбачає такі три моменти: працю людини, предмети праці й засоби праці. Предметами праці є все те, на що спрямована діяльність людини; засоби праці — усі речі, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Разом вони становлять засоби виробництва. Засоби виробництва й люди з виробничим досвідом і знаннями в сукупності становлять продуктивні сили суспільства. Головною продуктивною силою В. є люди. У процесі В. вони вступають між собою у певні відносини (виробничі відносини) для спільної діяльності. Виробничі відносини — це складна система взаємозв'язків, що охоплюють різні стадії (фази) процесу відтворення сукупного суспільного продукту — В., розподіл, обмін, споживання (виробниче та особисте). Продуктивні сили й виробничі відносини в їх діалектичній єдності становлять спосіб В. Характер способу В. визначається формою власності на засоби В. Форми власності й характер виробничих відносин зумовлюють економічні властивості В. Суспільне В. складається з двох великих підрозділів: В. засобів виробництва і В. предметів споживання, які в свою чергу складаються з сукупності різних спеціалізованих галузей.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виробництво — виробни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виробництво — -а, с. 1》 чого. Виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін. Виробництво товарів. Безвідходне виробництво — процес виробництва, який забезпечує комплекс операцій з повним використанням усіх компонентів сировини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виробництво — ВИРОБНИ́ЦТВО, а, с. 1. чого. Виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін. Перейду зараз до опису міста, що в ньому мені доля судила стати щільно до виробництва кінокартин (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. виробництво — ПІДПРИЄ́МСТВО (окрема виробнича установа), ВИРОБНИЦТВО розм., ДІ́ЛО заст.; ФІ́РМА (об'єднання однорідних або суміжних таких установ). Вони не мали сумніву, що перед ними саме капіталіст, власник якого-небудь розбомбленого підприємства (О. Словник синонімів української мови
  5. виробництво — Виробни́цтво, -ва, -ву; -ни́цтва, -ни́цтв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виробництво — ВИРОБНИ́ЦТВО, а, с. 1. чого. Виготовлення, вироблення предметів, матеріалів і т. ін. Перейду зараз до опису міста, що в ньому мені доля судила стати щільно до виробництва кінокартин (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах