витрати обігу

рос. издержки обращения

витрати, пов'язані зі збутом і придбанням товарів, з переміщенням у сфері обігу. Розрізняють: додаткові В.о. — пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу (напр., доставка, доробка, фасування, транспортування, зберігання, реалізація товару)', В.о. споживачів — здійснюються за рахунок споживачів і містять транспортно-експедиторські витрати, сплату мита, портових податків і зборів, витрати на одержання кредитів, банківських Гарантій та за інші банківські операції, витрати на залучення товарних експертів, представницькі тощо: В.о. виробників — входять у витрати виробників і містять витрати на утримання збутового апарату, вивчення ринку, рекламу, зв'язок, транспортно-експедиторські витрати, на банківські операції: сюди входять також вартість банківських кредитів, виплати винагород посередникам, витрати на передпродажний сервіс і технічне обслуговування, представницькі витрати тощо; В.о. торгівлі — витрати обігу в торговельних підприємствах і організаціях у процесі доведення товарів від виробника до споживача (напр.. витрати, пов'язані із закупівлею, перевезенням). Всі вони безпосередньо пов'язані з купівлею-продажем товару і обумовлені актом купівлі-продажу.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me