відповідач

рос. ответчик

у цивільному судочинстві сторона, якій пред'явлено позов. В. може бути як фізична, так і юридична особа. В., як і позивач, має рівні процесуальні права при розгляді справи в суді. Позов може бути пред'явлений до кількох В., кожний з яких стосовно іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно. В. має право: знайомитися з матеріалами справи, заявляти відводи, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, подавати клопотання, давати усні й письмові пояснення суду; заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань позивача; оскаржувати рішення та ухвали суду; визнати або закінчити справу мировою угодою тощо. В. має право пред'являти зустрічний позов, у якому він займає позицію позивача, а позивач з цього ж позову — позицію В. У справах, що розглядаються арбітражем, В. можуть бути лише підприємства, організації, установи, що користуються правами юридичної особи.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відповідач — ВІДПОВІДА́Ч, а́, ч. Людина або організація, яким висунуто судовий позов. – Ми вас вибирали в народні засідателі .. Дозвольте прийти з відповідачем до вас (Ю. Словник української мови у 20 томах
  2. відповідач — відповіда́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. відповідач — -а, ч. Той, кого притягають до суду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відповідач — ВІДПОВІДА́Ч, а, ч. Той, хто притягається до суду. — Ми вас вибирали в народні засідателі.. Дозвольте прийти з відповідачем до вас (Ю. Янов., І, 1954, 209). Словник української мови в 11 томах