віндикація

рос. виндикация

(латин. VIN-dicatio, від vindicio захищаю, заявляю претензію) — позов власника майна про необхідність вилучення його через суд від громадян, що володіють цим майном без законних прав.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віндикація — віндика́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. віндикація — віндика́ція (лат. vindicatio, від vindico – захищаю, заявляю претензію, вимагаю) в цивільному праві позов власника про вилучення його майна з чужого незаконного володіння. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. віндикація — ВІНДИКА́ЦІЯ, ї, ж., юр. Позов власника про вилучення майна у судовому порядку з чужого незаконного володіння. Особливий порядок віндикації встановлюється щодо грошей і цінних паперів на пред'явника (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. віндикація — -ї, ж. У цивільному праві – позов власника про вилучення його майна з чужого незаконного володіння. Великий тлумачний словник сучасної мови