галузь

рос. отрасль

сукупність організацій, підприємств, фірм, корпорацій, згрупованих і об'єднаних за певними спільними функціями, дійовими виробничими і невиробничими ознаками: спеціалізацією з випуску однотипної продукції, технології, комплексності задоволення потреб (напр., легка промисловість, машинобудування, кораблебудування, сільське господарство, харчова промисловість, лісове господарство, медицина, наука).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галузь — -і, ж. 1》 рідко. Те саме, що гілка. 2》 Певна ділянка виробництва, науки і т. ін. 3》 Сукупність підприємств і організацій, що характризуються спільністю ознак виробничо-господарської діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. галузь — (частина певної ділянки науки, виробництва) поле, нива, ділянка, сфера, царина, (незнайома) цілина, книжн. арена. Словник синонімів Полюги
  3. галузь — ГА́ЛУЗЬ, і, ж. 1. Певна ділянка виробництва, науки і т. ін. Незмінно чергував [Петро] то в коровні, то на стайні, то в молочарні, щоб добре практично засвоїти різні галузі сільського господарства, як він сам казав (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. галузь — га́лузь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. галузь — [галуз'] -з'і, ор. -з':у, р. мн. -зеий Орфоепічний словник української мови
  6. галузь — ГА́ЛУЗЬ, і, ж. 1. рідко. Те саме, що гілка. Коли на медведя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (Номис, 1864, № 1045); Під широко розложе-ними галузями сосни цвіли розкиненими громадами сині та білі фіалки (Кобр., Вибр., 1954, 84). Словник української мови в 11 томах
  7. галузь — ГІЛКА, ГАЛУЗКА; (науки) царина, сфера, ділянка, сов. область. Словник синонімів Караванського
  8. галузь — див. гілка Словник синонімів Вусика
  9. галузь — ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства), ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НА книжн., ПО́ПРИЩЕ книжн., рідко. Словник синонімів української мови
  10. галузь — Га́лузь, -зі, -зі, -ззю; га́лузі, га́лузів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. галузь — Галузь, -зі ж. = галуза. Словник української мови Грінченка